Продаж Землі Сільськогосподарського Призначення 2022

1. У процесі проведення аукціону виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, пропозиції учасників, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може бути також внесена інша інформація.

Електропостачання. На сайті DOM.RIA є 303 об`яви про продаж ділянок з проведеним до них світлом.
Водопостачання. На нашому порталі є 181 об`яву за таким запитом.
Газопостачання. У Україні є 151 об`яву з продажу земельних ділянок з проведеної системою газопостачання.
Наявність каналізації. Всього таких пропозицій 40 об`яв.

вартість проведення оцінки (при необхідності);
вартість нотаріальних послуг: державне мито (на сьогоднішній день становить 34 гривні) вартість витягів з реєстрів;вартість бланків нотаріальних документів;вартість копій документів, які вимагають нотаріального завірення;додаткові послуги державного або приватного нотаріусів;
податок з доходів спадкоємця за отримане у спадок майно в розмірі 5% оціночної вартості спадщини (при спадкуванні не спадкоємцями 1,2 черзі);
вартість державної реєстрації права власності.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

За словами експерта, ціна продажу вільної землі наступного року стартуватиме з 2,5 – 3,5 тисячі доларів за гектар. Також експерт заявив, що в даний час продажі через платформу “Прозорро.Продажі” йдуть більш активно, тому що там працює система аукціонів, що нормально склалася.

Як повідомлялося раніше, вирішити питання, чи продавати землю іноземцям, повинні самі українці в ході референдуму. Опитування вже показують, що українці не підтримують ідею надання іноземцям права купувати в Україні землі сільськогосподарського призначення. 79% опитаних виступають проти надання іноземцям права купувати в Україні землі.

Содержание

Скільки вартуватиме гектар землі у 2022 році

“Загалом ціна за гектар землі із першого липня не зросла — 1,5-1,7 тис. доларів/га, як і ціна за оренду, залишається стабільно на тому ж рівні. Звісно, у південних областях можна знайти орендну плату за 700 доларів/га, але найбільш конкурентний «кукурудзяний пояс» України — від Сум до Львова, Полтавщина, Черкащина тримається у межах до 2 тис. доларів/га”, – цитує фахівця видання Kurkul.com.

Нагадаємо, з моменту старту аграрної реформи і початку роботи ринку землі в Україні (1 липня) було продано майже 72,4 тис. земельних ділянок. Загальна площа проданої землі сільськогосподарського призначення наразі становить близько 185 тис. гектарів. Таким чином, середня площа проданих ділянок складає 2,5 гектара.

З початку продажу земель сільськогосподарського призначення в Україні ціна на ділянки змінилась, утім не суттєво. Наступного року середня ціна за гектар зросте на 300 – 500 доларів, вважає Володимир Нагорний, керівник відділу земельної політики і майнових відносин МХП, співвласник земельної агенції «Володар», повідомляє SEEDS.

Абсолютним лідером за кількістю проданих паїв є Харківська область. З 1 липня по 24 грудня там було укладено 7311 угод про купівлю-продаж землі загальною площею 26,6 тис. гектарів на суму 502,5 млн гривень. На другому місці Київська область (5281 угод), а на третьому місці – Полтавщина (5268 угод про купівлю-продаж землі).

Землі сільськогосподарського призначення: поняття, склад, форми власності

1. При підготовці до семінарського заняття студенти повинні уважно ознайомитися з планом заняття по відповідній темі курсу, перечитати свій конспект і вивчити рекомендовану додаткову літературу. Після цього слід спробувати відтворити свої можливі відповіді на всі питання, сформульовані в плані семінарського заняття. Оцінити ступінь власної підготовленості до заняття допоможуть питання для самоконтролю, які сформульовані по кожній темі після списку додаткової літератури. Якщо в процесі підготовки до семінарського заняття залишаються які-небудь питання, на які не знайдені відповіді ні в учбовій літературі, ні в конспекті лекції, слід зафіксувати їх в робочому зошиті і неодмінно поставити перед викладачем на семінарському занятті.

Воно повинне задовольняти наступним вимогам: у ньому викладається теорія даного питання, аналіз відповідних принципів, закономірностей, понять і категорій; висунуті теоретичні положення підкріплюються фактами, прикладами з діяльності муніципальних утворень різного вигляду, а також досягненнями сучасної юридичної науки і інших галузей знань. Виступаючий повинен продемонструвати знання додаткової літератури, яка рекомендована до відповідної теми. В процесі усного виступу допускається звернення до конспекту, але слід уникати суцільного читання.

2. Велику допомогу студентам в освоєнні учбового курсу може надати підготовка доповіді по окремих проблемах курсу. Відповідна тематика міститься в планах семінарських занять. Приступаючи до даного виду учбової роботи, студенти повинні погодити з викладачем тему доповіді і одержати необхідну консультацію і методичні рекомендації. При підготовці доповіді слід дотримуватися методичних рекомендацій, порад і пропозицій викладача, з тим, щоб робота виявилася теоретично обгрунтованою і практично корисною. Підготовлена доповідь, після його рецензування викладачем, може бути використаний для виступу на семінарі, на засіданні наукового кружка, а також при підготовці до заліку.

Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація
Правосуб’єктність аграрних підприємств кооперативного та корпоративноготипів.
Правовий статус державних сільськогосподарських підприємств
Порядок утворення, реорганізації і ліквідації підприємств кооперативного і корпоративного типу та державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
Правовий статус селянських (фермерських) та приватно-орендних підприємств
Агробіржа як суб’єкт аграрного права.

встановлення особи набувача, кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи;
перевірку факту перебування набувача, учасників (акціонерів, членів), кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
віднесення набувача до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності та інше.

Законом встановлено заборону щодо продажу певних земельних ділянок та окремим категоріям осіб. Так, за будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема:

1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, – на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

Орендар може відступити переважне право купівлі іншій фізичній особі. Орендар або особа, якій відступлено переважне право купівлі, може звернутися до власника землі з пропозицією щодо купівлі цієї ділянки. Загальна площа землі, яку можна купити «в одні руки» до 2024 року не може перевищувати 100 га.

Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення.
Поділ земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні.
Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, є можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це орендаря.
Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.

Мораторій на продаж землі діятиме і надалі – Держгеокадастр

Мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення буде діяти до набрання чинності закону про обіг земель, його продовження не вимагає прийняття окремого закону. Про це повідомляє пресслужба Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгосгеокадастр).

«Основною умовою скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення було набрання чинності закону про обіг земель. Оскільки прийняття закону не відбулося, в дію вступили пункти 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення «Земельного кодексу», – сказано в повідомленні.

Згідно із зазначеними пунктами Земельного кодексу, до вступу в силу закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2022 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

Крім того, продовжує діяти заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) , крім передачі їх у спадщину, Щорічне продовження мораторію не мало юридичного сенсу, а виконувало насамперед PR-мету для окремих політичних сил. Відсутність популізму, продемонстрована парламентом у цьому році аж ніяк не вплине на правила гри на земельному ринку. Тож, будь-які панічні прогнози не обумовлюють жодних підстав», – наголосив глава ДержгеокадаструДенис Башлик.

Права на земельну ділянку може бути обмеженовстановленням на регіональному рівні особливих вимог до використання і режиму господарювання і бути пов’язані з охороною тваринного і рослинного світів, збереженням родючості грунту, місць проживання рідкісних видів тварин чи птахів, природних шляхів міграції та ін.

Орендар за пунктом 8 статті 22 ЗК РФ має право викупу орендованого ділянки із земель державної власності перед усіма іншими бажаючими.
При банкрутство власника — сільськогосподарської організації — правовласники сусідніх земель мають право переважного придбання його володінь.

Незалежно від складу і пропорцій угідь, їхпродаж буде проводитися за особливими правилами, певним ЗК РФ і ФЗ № 101-ФЗ (далі — Закон про обіг). Однак існують і деякі особливості купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення зі значним включенням допоміжних угідь. Зокрема, їх склад, умови виникнення та подальшого використання обов’язково повинні бути включені в текст договору.

Договори придбання земельних ділянок не маютьобов’язкової форми і полягають за загальними правилами про купівлю-продаж нерухомості. Але не забороняється використовувати і раніше діючі акти, форми договорів. Наприклад, Наказом Роскомзема РФ 1-16 / 770 від 02.06.1993 р було затверджено зразок договору купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення. В даний час цей документ втратив чинність, але може служити орієнтиром при угодах по відчуженню земельних ділянок.

забезпечення утримання та благоустрою прилеглої території та під’їзних шляхів;
терміни і порядок освоєння посівної території;
забезпечення вільного доступу представників державних органів на ділянку для цілей перевірки особливостей господарювання;
збереження межових, геодезичних знаків;
певний набір і терміни проведення заходів щодо охорони і поліпшення стану земель.

Стаття 22 Земельного кодексу України

1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Земельна реформа: що буде далі і що очікувати у 2022 році

Під час обговорення Закону про відкриття ринку землі та після його прийняття, не вщухають розмови щодо можливості іноземними громадянами та іноземними компаніями набувати право власності на українські землі. Вирішення цього питання Закон покладає на всеукраїнський референдум.

Щодо ціни продажу, то законодавство України не встановлює межу ціни. Це справа домовленості між покупцем та продавцем. Але важливо зауважити, що до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. Оцінку буде проводити відповідний Держгеокадастр, яка складатиметься з аналізу ґрунтів за різними параметрами.

Відкриття ринку землі буде здійснюватися в кілька етапів. Передбачається, що з 01 липня 2022 року землі сільськогосподарського призначення зможуть набути тільки фізичні особи, що є громадянами України. При цьому, максимальний розмір земельної ділянки, встановлений законодавством – 100 га на людину.

Практично весь період незалежності України триває земельна реформа. Нині відповідно до Земельного кодексу України діє мораторій на купівлю та продаж землі сільськогосподарського призначення, що означає заборону будь-якого відчуження таких земель. Відсутність ефективного ринку сільськогосподарських земель стримує динаміку розвитку АПК, земельних відносин та національної економіки загалом.

Ухвалений Закон прямо не регулює питання процедури купівлі-продажу землі, але він містить три істотні нововведення до звичайної процедури купівлі-продажу земельної ділянки. Вона включає нотаріальне посвідчення договору про купівлю-продаж з внесенням даних про нового власника в кадастр.

Глава 5 Землі сільськогосподарського призначення Стаття 22

До частини першої. Під поняттям «сільськогосподарська продукція'», вжитим у ч. 1 ст. 22 ЗКУ, слід розуміти продукцію, віднесену до сільськогосподарської розділами 01-23 ДК 016-97 «Державного класифікатора продукції та послуг», затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 №822.

До частини четвертої. Коментована частина встановлює заборону на передачу ЗСГП «у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам»‘. Вона підкріплена положеннями ст.ст. 81, 82, 86 ЗКУ, які обмежують коло земель, що можуть перебувати у власності таких суб’єктів, та способи набуття ними земель у власність.

На сьогодні не має однозначного законодавчого вирішення питання про категорію та правовий режим сільськогосподарських угідь, що знаходяться у складі інших категорій земель: транспорту, лісогосподарського призначення та водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення тощо (у т. ч. тих, що надаються для сільськогосподарських потреб тимчасово). Наприклад, на сьогодні фактично існують, хоча і поза правовим полем, т.з. службові земельні наділи. Питання надання та використання службових земельних наділів визначались главою 27 ЗКУ УРСР від 25.12.1970, такі наділи згідно зі ст. 131 ЗКУ УРСР надавались для вирощування сільськогосподарських культур, а також для сінокосіння окремим категоріям працівників транспорту, лісового господарства, лісової промисловості, зв’язку, водного, рибного, мисливського господарства, а також деяких інших галузей народного господарства. Виділялись такі наділи із земель, які були в користуванні підприємств, організацій і установ відповідних міністерств і відомств, а при нестачі таких земель — із земель державного запасу і земель державного лісового фонду, розміри наділів визначалися ст. 132 ЗКУ УРСР. На думку В.І. Семчика, такі землі не належать до ЗСГП 127 . Вважаємо, що достатніх законодавчих підстав для такого висновку немає. Як видається, більш правильним було б вважати, що вказані земельні ділянки належать одночасно до кількох категорій земель.

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

За даними Держкомзему України, структура сільськогосподарських угідь (усього — 42030,3 тис. га) України включає 77,8 % ріллі, 13,2 % пасовищ, 5,8 % сіножатей, 2,2 % багаторічних насаджень, 1,0 % перелогів. За роки проведення земельної реформи на 1033,7 тис. га зменшилася площа ріллі при одночасному збільшенні площі перелогів на 432,7 тис. га 131 .

Стаття 22

Із особливим суб’єктним складом пов’язаний і особливий порядок передачі ЗСГП у власність та надання у користування. Такий особливий порядок встановлений насамперед для приватизації ЗСГП для ведення фермерського господарства (ФГ), особистого селянського господарства (ОСГ), садівництва.

Земельне законодавство не передбачає спеціальних положень щодо використання ЗСГП сільськогосподарськими науково-дослідними установами та навчальними закладами, сільськими професійно-технічним училищами та загальноосвітніми школами для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (п. «в» коментованої частини). Таке використання здійснюється практично в тому самому порядку, що і використання земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (див. ст. ст. 24, 28 ЗКУ та коментар до статей 24, 28 ЗКУ), особливо враховуючи, що отримана продукція в багатьох випадках реалізується як товарна.

Під формулюванням «землі, призначені для цих цілей» (тобто для «виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності»), слід розуміти, наприклад, землі сільськогосподарського призначення (ЗСГП), що перебувають у запасі, а також ті, що підлягають сільськогосподарській рекультивації після видобування корисних копалин; цілину, болота, піски, ділянки з чагарниками та малопродуктивним лісом тощо, що підлягають сільськогосподарському освоєнню відповідно до певного індивідуального правового акта99 (затв. землевпорядного проекту, проекту рекультивації, проекту консервації тощо).

Детальну характеристику «відповідної виробничої інфраструктури», необхідної для ведення сільськогосподарського виробництва, див., зокрема, у Інструкції з внутрігосподарського землеустрою колгоспів, радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств Української РСР, затв. Міністерством сільського господарства УРСР 28.03.75, а також ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств», затв. наказом Держкоммістобудування України від 27.01.95 N 17, ДБН Б.2.4-4-97 «Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств», затв. наказом Держкоммістобудування від 25.03.97 N 42.

Перед суспільством стоїть складне завдання: організувати використання земель так, щоб, з одного боку, зупинити процеси деградації ґрунтів, відновити і поліпшити їх, а з другого, — забезпечити підвищення ефективності виробництва за рахунок організації раціонального землеволодіння і землекористування. Воно може бути розв’язане тільки в ході землеустрою, головна мета якого полягає в організації раціонального використання і охорони землі, створенні сприятливого екологічного середовища, поліпшенні природних ландшафтів і реалізації земельного законодавства.

Зміст завдання залежить від виду проекту землеустрою. Воно має бути коротким, не перевантаженим економічними показниками й іншою інформацією. Водночас воно має містити всі основні вимоги зі складу і вихідних драних проекту. Завдання погоджують із зацікавленими сторонами. Його затверджує замовник.

З метою раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів Земельним кодексом передбачається проведення землеустрою, моніторингу земель, державного земельного кадастру та економічного стимулювання.

— збирання, вивчення й систематизації земельно-облікових, історичних матеріалів, матеріалів ґрунтових, геоботанічних, меліоративних, водогосподарських, агролісомеліоративних, шляхових та інших вишукувань і обстежень, матеріалів землеустрою і лісоустрою, проектів меліорації земель тощо;

Землями сільськогосподарського призначення визначаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної інфраструктури або призначені для цих цілей.

Продаж Землі Сільськогосподарського Призначення 2022

Землі сільськогосподарського призначення розподіляються на сільсьгосподарські угіддя: ріллю, сіножаті, пасовища, перелоги, землі, зайняті багаторічними насадженнями, а також на землі, які до них не належать, а саме: господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо. Згідно з правовим режимом земель сільськогосподарського призначення припускається використання тільки поверхні цих земель для вирощування сільськогосподарських культур, овочів, розведення садів, розвитку тваринництва та інших галузей сільськогосподарського виробництва, під пасовища, сіножаті та в інших цілях, а також для будівництва різного роду житлових, адміністративних та господарських споруд, пов’язаних з веденням сільськогосподарського виробництва або переробкою сільськогосподарської продукції.

Землі сільськогосподарського призначення можуть надаватись у власність і користування, при цьому правомочність щодо визначення та зміни цільового призначення земельної ділянки не може належати ні власникові, ні користувачеві, а зберігається за органами державної влади.

Як ми знаємо по всій території України більшість земель сільськогосподарського призначення передано в оренду на строк до 50 років. Тому, власники паїв, дізнавшись про можливість продажу землі часто задають закономірне питання: чи можуть вони продати свій пай, який на даний час знаходиться в оренді? Моя відповідь як адвоката: так, ви маєте повне право на продаж свого паю. Те що ви передали пай в оренду означає, що вашу земельну ділянку тимчасово обробляє певне фермерське господарство, але ж право власності належить саме вам, тому ви можете розпоряджатись своєю ділянкою на власний розсуд.

У Новому законі про ринок землі прописано, що з 1 липня 2022 року ви можете продати землю лише фізичним особам які є громадянами України, при цьому підприємства зможуть купити вашу землю лише після 1 січня 2024 року. Проте, як ми знаємо в переважній більшості землю орендують підприємства. Отже складається ситуація, що ваші орендарі паїв права на купівлю землі не матимуть аж до 1 січня 2024 року.

У зв’язку із прийняттям Верховною Радою Закону про ринок землі (офіційна назва «Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення») всі громадяни, які мають у власності землі сільськогосподарського призначення нарешті матимуть право продати її, оскільки до цього у нас діяв багаторічний мораторій, тобто заборона, на продаж земель сільськогосподарського призначення. Продати землі можна буде вже з 1 липня 2022 року.

Якщо ви після 1 липня 2022 року приймете рішення продати ваш пай, то вам потрібно врахувати, що ваш орендар має першочергове право на купівлю вашого паю хоча, як я вже говорив, підприємствам дозволять купувати землю лише з 1 січня 2024 року. Щоб ви не заплутались в законодавства та вам було простіше зрозуміти, як ви маєте діяти при продажу свого паю я наведу приклад: приміром у вас є особа, яка хоче придбати вашу землю, але ваша земля знаходиться в оренді у фермерського господарства, тому спочатку ви маєте звернутись до фермерського господарства із пропозицією викупити ваш пай по вашій ціні та на ваших умовах. Оскільки ваш орендар не матиме можливості викупити вашу землю до 1 січня 2024 року, то в такому разі, ваш орендар може передати своє першочергове право на купівлю вашої землі будь-якій фізичній особі які ви зможете продати свою землю. Виходячи з цього, фізична особа яка отримала право на викуп вашої землі, може як погодитись так і відмовитись від викупу, тому у разі згоди на викуп вашої ділянки ви продаєте землю лише для цієї особи, оскільки в неї є першочергове право на викуп вашої землі. Якщо фізична особа, яка отримала від фермерського господарства першочергове право на викуп вашої землі відмовиться, то лише тоді ви можете продати свій пай своєму покупцю або будь-якій іншій фізичній особі.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення

Відкриття власного сільськогосподарського бізнесу або його розширення — прибуткова сфера вкладень на сьогоднішній день. Сільське господарство — це найважливіша галузь, якою займаються в будь-якій країні світу, а ось вільна земля під цю справу знайдеться не скрізь. Сельскохозяйственніков в певний період стало мало, але саме цей малий відсоток годує всіх інших, за рахунок чого і отримує хороший прибуток. Зараз же помічена зворотна тенденція — все більше людей прагне виїхати з міста і відкрити свій агробізнес за його межами.

Пропонуємо Вашій увазі готові земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Зв’язавшись з фахівцями, можна не переживати про покупку гідного ділянки землі і про дотримання всіх нюансів. Компанія CorpEstate візьме на себе всі клопоти, пов’язані з правильним вибором, оцінкою, купівлею і оформленням документів на землю під сільське господарство.

Продумайте заздалегідь — чи потрібна Вам система зрошення на ділянку для Вашого господарства, вона повинна бути вже проведена або збираєтеся проводити пізніше.
Поцікавтеся, наскільки комфортні під’їзні шляхи до Вашого ділянці, для того, щоб по ним могли добиратися трактора, а також інші машини та сільськогосподарська техніка.
Визначте тип ґрунту вибраної ділянки: для яких культур земля підійде, а для яких буде не дуже сприятливою.
Продумайте — яким саме видом аграрного бізнесу Ви хотіли б займатися: вирощування рослин або садівництво? Тут, відповідно, потрібні будуть різні ділянки землі.

Українські землі все більше користуються попитом під вкладення в сільське господарство як у вітчизняних, так і в іноземних інвесторів завдяки високим кліматичних і демографічними показниками: висока якість грунтів; наявність регіонів, де можливий довгий вегетативний період. Екологічно чисті злаки, свіжі овочі, фрукти та інші культури завжди цінуються набагато вище привезених або штучно вирощених.

Підібрати саму родючу українську грунт (в т.ч. чорнозем) для заняття сільським господарством.
Вибрати ділянку, віддалений від промислових зон, заводів та інших аспектів забруднення грунту, води і повітря.
Для тих, хто планує займатися садівництвом, ми можемо допомогти знайти ділянку з уже посадженими плодовими деревами або виноградниками.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, Держземагентство для прискорення запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення на доручення Президента та реалізації урядових рішень працює над удосконаленням законодавчої та нормативної бази з цього важливого питання.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бюджетного та Податкового кодексів України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Законів «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оцінку земель», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про іпотеку», «Про землеустрій», «Про захист економічної конкуренції».

Виключається участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що уможливить запобігти втраті Україною національного суверенітету у вирішенні питань виробництва продовольства через неспроможність вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників у найближчі 5–7 років на рівних конкурувати з іноземним капіталом.

У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) в їх використанні зареєстровані до 1 січня 2012 року у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Законопроект вносить зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 126 щодо посвідчення з 1 січня 2013 року речових прав на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому державні акти, видані до зазначеної дати, залишаються чинними.

За загальним правилом, при ліквідації юридичної особи майно, що перебуває у її власності і залишається після погашення кредиторської заборгованості цієї юридичної особи, передається засновнику (засновникам) юридичної особи. Засновниками державного чи комунального підприємства, установи, організації є відповідно держава та територіальні громади. При ліквідади зазначених підприємств, установ та організацій звернення стягнень кредиторів на земельні ділянки, які перебували у їх постійному користуванні, не допускається. Тому такі землі за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням. Якщо державне чи комунальне сільськогосподарське підприємство, установа чи організація користувалося земельною ділянкою на підставі договору оренди, то з ліквідацією такого підприємства, установи чи організації договір оренди земельної ділянки припиняється (див. також ст. 26 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до закріпленого Кодексом принципу цільового використання земель землі сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до їх цільового призначення. У цій статті визначаються види використання земель сільськогосподарського призначення, які відповідають їх цільовому призначенню, та особи, які мають право на отримання таких земель у власність та у користування. Так, громадяни мають право на отримання земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарські підприємства мають право на отримання земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, при яких земля використовується головним чином (хоча й не виключно) в якості основного засобу сільськогосподарського виробництва. Нарешті, несільськогосподарські підприємства, установи та організації, релігійні організації і об’єднання громадян мають право на отримання земель сільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства, тобто для вирощування сільськогосподарської продукції, певна частина якої використовується для задоволення внутрішніх сировинних потреб чи для реалізації (передачі) працівникам несільськогосподарських підприємств, установ та організацій, членам релігійних організацій і об’єднань громадян.

Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи і організації мають право використовувати земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності, на основі договору оренди. Вони можуть орендувати земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та приватних юридичних осіб.

За загальним правилом, землі сільськогосподарського призначення можуть набуватись у приватну власність лише громадянами України та юридичними особами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, а також іноземні юридичні особи та іноземні держави такого права не мають. Із цього правила є виключення, передбачене ст. 81. Згідно цієї статті, іноземні громадяни та особи без громадянства, а також іноземні юридичні особи можуть набути право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у випадку її успадкування. Але набувши земельну ділянку у власність шляхом успадкування, такі особи зобов’язані протягом одного року з моменту набуття права власності на земельну ділянку здійснити її відчуження іншій фізичній чи юридичній особі України, яка згідно законодавства України має право володіти земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на праві власності. Що стосується юридичних осіб України, які мають право на набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватну власність, то Земельний кодекс (ст. 82) відносить до них лише ті з них, які засновані громадянами України та юридичними особами України. За рішення відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування такі земельні ділянки можуть бути переведені до складу земель сільськогосподарського призначення і надані для сільськогосподарського використання.

У даній статті міститься рекомендаційна норма про збереження при можливості фонду сільськогосподарських земель та уникнення їх необгрунтованого вилучення для несільськогосподарських потреб. Стаття рекомендує органам виконавчої влади та місцевого самоврядування надавати для потреб, не пов’язаних з веденням сільськогосподарського виробництва (для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв’язку, магістральних трубопроводів тощо), переважно несільськогогоссподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. До несільськогосподарських угідь відносяться землі несільськогосподарського призначення, а також землі сільськогосподарського призначення, які використовуються в якості операційного базису (розміщення будівель, споруд тощо). До сільськогосподарських угідь гіршої якості відносяться угіддя, які мають нижчий бал бонітету (ст. 199) або нижчу економічну оцінку (ст. 200).

Ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні: формування та тенденції розвитку (стр

Соціалістично налаштовані дослідники та фахівці з питань земельних відносин того часу висловлювали глибоку стурбованість стосовного того, щоб наділення селян землею не сформувало у них почуття земельного власника. Наприклад, вони всіляко відстоювали думку про те, що «. участковый порядок создаёт у землепользователей вредную иллюзию, что он закрепил участки в собственность» [145, с. 230].

Суть, особливості, значення роздержавлення власності на землі сільськогосподарського призначення та розпаювання як передумови становлення приватної власності на землю, формування первинних ринків землі в аграрному секторі економіки є важливою самостійною сферою наукового аналізу, що буде здійснено в другому розділі дисертаційного дослідження.

У процесі переходу до ринкових відносин, роздержавлення (передачі земель сільськогосподарського призначення з державної власності у володіння, користування та розпоряджання новоствореним колективним аграрним підприємствам) та подальшого розпаювання цих земель на ділянки зі статусом приватної власності, в Україні у власність створених в трансформаційний період розвитку економіки недержавних сільськогосподарських підприємств безоплатно передано 28,3 млн. га сільгоспугідь загальною вартістю 244,5 млрд. грн., 678,2 тис. жителів села стали власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай). Своїм правом на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського та фермерського господарства, будівництва й обслуговування житлових будинків і господарських будівель, садівництва, дачного та гаражного будівництва скористалися 11,6 млн. громадян України. Загальна площа приватизованих земельних ділянок становить 3,6 млн. га, з них для ведення особистого селянського господарства виділено 2,1 млн. га (58,8%) [51, с. 72-73]. Результатом реалізації першого етапу земельної реформи в країні стала свідома відмова держави від існуючого в минулому монопольного володіння землями сільськогосподарського призначення та передача реальних прав власності на земельні ділянки приватним особам.

Сучасна проблема вибору економічно обґрунтованого та ефективного типу аграрного підприємництва визначається не тільки уявленнями про майбутню його ефективність. Вона вимагає врахування цілої низки інституціональних чинників вибору. Суб’єктивні фактори активних учасників трансформаційного процесу відіграють більш вагому роль в інституціональній зміні, ніж у власне технологічній, оскільки усвідомлення та переконання суттєвіше впливають на побудову нових моделей, що визначають із множинності вибору варіанти реалізації їх на практиці. Останні значно багатогранніші в інституціональному розумінні внаслідок існування складних взаємозв’язків між об’єктивними й суб’єктивними обмеженнями. Процес створення нових аграрних структур також, на жаль, не позбавляється, а навпаки, супроводжується цілим рядом нових суперечностей. Насамперед це об’єктивна суперечність між різними формами підприємств, що в інших умовах базувались на загальновизнаних і утверджених колективістських принципах, з одного боку, та новоствореними корпоративними чи індивідуальними ринковими структурами – з іншого. Неодноразово наголошена економістами та урядовцями країни теза про економічну доцільність створення умов для формування в аграрному секторі різних форм власності та конкурентних умов для створення різних форм аграрного підприємництва досить часто сприймається тільки як лозунг, а не як вказівка до дії.

Ринкові форми обігу земельних ресурсів сільськогосподарського призначення – це не самоціль у подальшому суспільному розвитку України (як і в кожній іншій країні). В сучасних умовах утвердження ринкової економіки це чи не єдиний шлях формування ефективної земельної власності, тільки на основі якої можливо досягти високих стандартів соціально-побутових умов на селі. Ефективний землевласник має матеріально забезпечити від господарювання на землі такий рівень доходів як для себе, так і для найманих працівників, який би не примушував сільських мешканців молодого та середнього віку шукати сфери прикладання своїх креативно-трудових здібностей у країнах далекого та близького зарубіжжя або у вітчизняних мегаполісах.

«Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5397 нотаріусів. Всього заяв — 6057, із них погоджено 5359, відмову отримали 692, в черзі на розгляд — 6. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі», — йдеться у повідомленні Мінагрополітики.

Пресслужба Міністерства опублікувала інфографіку, з якої випливає, що абсолютне лідерство в об’ємах продажу землі займає Харківська область. Станом на 24 грудня там укладено понад 26,5 тис. угод. Далі — Кіровоградська та Дніпропетровська області з показниками у понад 18 та понад 16 тис. угод відповідно.

З дня запуску ринку землі, тобто з 1 липня 2022 року українці уклали уже 72 367 угод із купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 184 862 га. Про це 24 грудня повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Зазначимо також, що до 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням в 100 гектарів в одні руки. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання продажу землі особам без українського громадянства й іноземцям вирішуватиметься тільки на загальнонаціональному референдумі.

Для отримання витягу з Державного земельного кадастру необхідна технічна документація по встановленню меж ділянки на місцевості. Щоб уникнути бюрократичної тяганини і для економії часу зверніться в компанію «Нове БТІ», фахівці якої допоможуть у присвоєнні кадастрового номеру земельній ділянці та оформленні інших необхідних документів.

Необхідно зробити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки. У цьому вам можуть допомогти експерти нашої компанії.
Необхідно надати інформацію, що стосовно землі, яка продається, немає судових спорів про право власності та іншим питанням.
Обов’язково потрібно перевірити, чи немає заборон на відчуження земельної ділянки або арештів на нього. Відсутність подібних обмежень дозволить безперешкодно провести операцію з продажу земель сільськогосподарського призначення.
Відкрити банківський рахунок (якщо такого немає).

З 1 січня 2024 року розпочнеться другий етап. Придбати сільськогосподарські землі зможуть і юридичні особи при дотриманні обов’язкових умов: підприємство повинно бути зареєстровано в нашій країні, за національним законодавством, а засновниками повинні бути тільки громадяни України. Можна буде купити до 10000 га.

Власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення тепер отримали право розпоряджатися ними на свій розсуд — продавати, дарувати, міняти і здійснювати інші операції. Але, щоб продати землю, необхідно підготуватися і врахувати деякі нюанси.

Україна зараз знаходиться на першому етапі формування вільного ринку землі. З 1 липня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обороту земель сільськогосподарського призначення». Згідно з цим Законом земля сільгосппризначення тепер є об’єктом купівлі-продажу. До цього часу (майже 30 років) діяв мораторій на продаж землі.